Леся Українка. «Давня казка». Роль поета в житті суспільства. Проблема служіння музі та народові. Суть людського щастя.

 Мета уроку: з’ясувати основні мотиви, що звучать у творі;

показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові;

розкрити високі моральні риси народного співця;

розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку;

розвивати навички роботи із літературним матеріалом;

виховувати чесність, незламність;

сприяти формуванню ідеалів справедливості.

Тип уроку: комбінований.

Форми та методи проведення уроку: розповідь вчителя, повідомлення учнів, бесіда, робота у парах, картки, метод «Мозковий штурм», «Гронування», «Асоціативний кущ».

Обладнання: портрет Лесі Українки, мультимедійна презентація.

Прославимо поетів, у яких один бог —

красиво сказане, безстрашне слово правди.

Максим Горький

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя.

Історія написання твору.

«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. У творі йдеться  про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші — що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад — непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій.

Бесіда

-      -    Із яким твором ми ознайомилися на попередньому уроці?

-      -    Який твір називаємо ліро-епічним?

-       -   Чи можна «Давню казку» Лесі Українки назвати ліро-епічною поемою? Обгрунтуйте свою відповідь.

-       -   Про що цей твір? Визначте тему та головну думку поеми.

 Тема: Зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.

Ідея: Уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).

 Основна думка: У пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.

Жанр: Ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)

 ІІ. Фаза побудови знань

Очікування.    Леся Українка чекала на весну і сподівалася, що в неї все буде гаразд, тому  квіти  для поетеси  є символом  віри в життя. У вас на партах також є квіточки.  Напишіть на них, будь ласка, чого ви очікуєте від цього уроку.

Учитель:

Сьогодні на уроці ми будемо з’ясовувати основні мотиви, що звучать у творі.

Для того, аби легше було їх визначити, пропоную

«Метод припущення на основі запропонованих слів»,

де за поданими ключовими словами - митець, суспільство, служіння,  муза, народ - ви повинні с формулювати головні мотиви, що звучать в поемі, а потім спів ставити власні судження  із думкою літературних критиків

(роль митця в суспільстві  та суть людського щастя,

 служіння музі й народові, 

 високі моральні якості і стоїцизм народних обранців тощо).

Учитель. «Давня казка» — твір про силу поетичного слова, зокрема про надихаючу й мобілізуючу роль його у визвольній боротьбі, про єдність поета з народом.

І. Франко назвав «Давню казку» Лесі Українки однією «з найкращих і найхарактерніших окрас нашої нової літератури».

Історичний коментар. У далекому минулому грецький мудрець – філософ Зенон проводив свої заняття біля портика Стоя в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям – стоїцизм, а його прибічників стали називати стоїками. Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру.

Проблемні питання.

 -Чи можна стверджувати,  що саме таким стоїчним характером володіла видатна українська поетеса Леся Українка? А її герой – безіменний поет?

«Десь, колись, в якiйсь країнi
Проживав поет нещасний…» 

- Чи погоджуєтесь ви з тим, що поет був нещасним?

Учитель. Пісні поета завжди відбивали думки і почуття людей, широко розносилися світом. Надихаючи народ, вони стають великою силою. Тремтить граф Бертольдо, почувши з уст народних співців складену поетом сатиричну пісню. Чому?

(Пісня висміює панські вигадки про «вищість породи», «блакитну кров», «білу кість дворянства»).

«Сам собі детектив»

- Знайдіть у тексті і зачитайте відповідь поета на запрошення Бертольдо стати «придворним співцем» та прокоментуйте її.

- Знайдіть в тексті і зачитайте рядки, в яких говориться про реакцію Бертольдо на відмову поета;

-  Знайдіть і прочитайте в тексті рядки, в яких описується перший візит -прохання  Бертольдо до поета;

- Знайдіть в тексті і прочитайте виразно рядки, які характеризують  «одважного лицаря».

  

 Заповнення порівняльної таблиці «Життєві цінності поета та Бертольда»

(Таблицю спроектовано на інтерактивну дошку. Учні повинні заповнити її. Після закінчення роботи перегорнути слайд, де  таку таблицю заповнено. Учні матимуть змогу перевірити правильність виконання завдання). План Поет Бертольдо 1. Життєві цінності Живе духовним життям Цінує все матеріальне  У волі і творчості «Бачиш ти - оця дiброва, Поле, небо,синє море - То моє багатство-панство I розкiшне, i просторе».  У багатстві і коханні «Я б вiддав отой химерний Твiй таємний свiт надхмарний За наземне справжнє графство, За пiдхмарний замок гарний. 2. У чому бачить своє щастя?  «Так, я вiльний, маю бистрi Вiльнi думи-чарiвницi». Я б вiддав твоє багатство I непевнiї країни За єдиний поцiлунок Вiд коханої дiвчини..."

«Асоціативне гронування»

Скласти асоціативне гроно щодо рис вдачі поета і графа.

Поет (вірний народу, вільний, стриманий, готовий допомогти…)

Граф (корисливий, любить розкіш, використовує працю інших, невдячний…)

ІV. Узагальнення та повторення

-        Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?

 Епіграфом до нашого уроку я обрала слова Максима Горького.

-  Що ви можете сказати про цей епіграф?  Чи варто прославляти поетів, у яких правдиве слово вартісніше будь-якої зброї?

- Чому так важливо відстоювати правду? (А що каже народна творчість про брехню?)

- Діти, на початку уроку ви написали на квітах те, чого ви чекали від цього уроку. Скажіть, чи справдилися ваші  сподівання?

Діти коментують свої очікування.

Закріплення вивченого матеріалу

Робота з картками

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, на що був багатий поет? Свої міркування вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Дослідіть, чим пояснити поважне ставлення молоді до поета? Чи є воно щирим? Відповідь аргументуйте.

3. Перебуваючи на самоті, поет:

А) складав музику; б) аналізував події своєї зустрічі з лицарем;

В) тихенько наспівував; г) Мав думку таємну.

Картка № 2

1. Порівняйте, в чому полягає розуміння щастя поетом і Бертольдо. Про що це свідчить?

2. Обґрунтуйте, через що поет відмовився від будь-якої винагороди за послугу лицарю? Як це його характеризує?

3. За що вибачався поет перед Бертольдо, коли пан завітав до хатини митця?

А) Не мав чим пригостити його',

Б) не запропонував йому присісти;

В) у приміщенні було трохи темнувато; г) у кімнаті тривалий час
не прибиралося.

Картка № З

1. Як на ваш погляд, про що міг думати поет, перебуваючи у своїй хатині на самоті? Наведіть переконливі обґрунтування.

2. Поміркуйте, через що поет вважав себе щасливим? Чи насправді це було так? Відповідь вмотивуйте.

3. Лицар завітав до хати поета, щоб

А) розповісти про невдале полювання;

Б) оголосити своє рішення про надання простому люду волі;

В) вибачитися за непорозуміння, яке сталося з ними під час першої зустрічі;

Г) Поділитися радістю через свою закоханість.

«Мікрофон». Продовжіть речення:

 «Твір Лесі Українки «Давня казка» актуальний , тому що…»

V. Оцінювання.

VI.Домашнє завдання. Створити «мовну скарбничку» з художніх засобів, вжитих поетесою у творі; (на вищий рівень - невеликий твір – асоціація за цитатою  «Не поет, хто забуває про страшні народні рани...»).

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, на що був багатий поет? Свої міркування вмотивуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Дослідіть, чим пояснити поважне ставлення молоді до поета? Чи є воно щирим? Відповідь аргументуйте.

3. Перебуваючи на самоті, поет:

А) складав музику; б) аналізував події своєї зустрічі з лицарем;

В) тихенько наспівував; г) Мав думку таємну.

Картка № 2

1. Порівняйте, в чому полягає розуміння щастя поетом і Бертольдо. Про що це свідчить?

2. Обґрунтуйте, через що поет відмовився від будь-якої винагороди за послугу лицарю? Як це його характеризує?

3. За що вибачався поет перед Бертольдо, коли пан завітав до хатини митця?

А) Не мав чим пригостити його,

Б) не запропонував йому присісти;

В) у приміщенні було трохи темнувато;

г) у кімнаті тривалий час не прибиралося.

Картка № З

1. Як на ваш погляд, про що міг думати поет, перебуваючи у своїй хатині на самоті? Наведіть переконливі обґрунтування.

2. Поміркуйте, через що поет вважав себе щасливим? Чи насправді це було так? Відповідь вмотивуйте.

3. Лицар завітав до хати поета, щоб

А) розповісти про невдале полювання;

Б) оголосити своє рішення про надання простому люду волі;

В) вибачитися за непорозуміння, яке сталося з ними під час першої зустрічі;

Г) Поділитися радістю через свою закоханість.

Кома між однорідними членами речення

Конспект уроку  української мови у 8 класі

 Тема уроку:  Кома між однорідними членами речення.

Мета уроку: поглибити знання учнів про однорідні члени речення; удосконалювати навички вживання коми між однорідними членами речення; виробляти вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами, розставляти розділові знаки, створювати зв’язні висловлювання з використанням однорідних членів; збагачувати лексичний запас учнів, підвищувати мовленнєву культуру, розвивати творчу уяву, логічне мислення, пам’ять; виховувати любов до рідної мови, повагу до українських звичаїв та обрядів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: таблиця, роздатковий матеріал, словничок для учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Ми стоїмо на порозі зими, і дуже важливо, щоб усі приклади, наведені на сьогоднішньому уроці, були пов’язані зі звичаями та обрядами, які ми святкуємо у грудні.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда з учнями про розділові знаки між однорідними членами речення:

1.      Які члени речення називаються однорідними?

2.      Як можуть поєднуватися однорідні члени між собою?

(За допомогою сполучників сурядності – сполучниковим зв’язком, за допомогою інтонації – безсполучниковим зв’язком, обома способами – змішаним зв’язком).

Навести приклади.

Сумний грудень у свято й будень.

У грудні ми святкуємо свято Введення, Катерини, Андрія, Миколи, Ганни...

Грудень холодний, сніжний та з вітрами – на врожай.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Тема уроку – кома між однорідними членами речення.

Тому сьогодні ми з вами повинні засвоїти правила постановки коми між однорідними членами речення; правильно інтонувати речення з однорідними членами; використовувати такі речення у своєму усному та писемному мовленні.

         Ближче познайомимося зі святами та обрядами, які святкували і святкують українці у грудні.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.                  Подивіться на таблицю. Тут зображені схеми речень з однорідними членами. Давайте на їх основі спробуємо сформулювати правила постановки коми між однорідними членами речення, і коли кому не ставимо.

 -Кома ставиться між однорідними членами речення, якщо вони з’єднані протиставними сполучниками.

-Кома ставиться перед повторюваними єднальними або розділовими сполучниками.

-Кома ставиться між однорідними членами речення, якщо вони з’єднані інтонацією (тобто безсполучниковим зв’язком).

-При однорідних членах речення ставиться кома, якщо вони з’єднані парними сполучникими.

     -Кома не ставиться між однорідними членами речення тоді, коли вони зв’язані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками.

     -Не ставиться кома між двома непоширеними однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками і...і, ні...ні, якщо вони утворюють фразеологізми.

     -Кома не ставиться між однаковими за формою дієсловами, що означають одну ускладнену дію.

Слово учителя.

      Одне з перших свят, які ми святкуємо у грудні – це свято Введення.

Прочитайте цей текст і виберіть з нього речення на кожне правило, згідно якого ставиться кома між однорідними членами речення.

         Випав перший сніг. Наступили морози. Господарі ховають реманент*, лагодять сани, їздять до млина, готуються до Різдвяних свят...

         Дівчата і вишивиють, і щоранку вмиваються "першим снігом", і витираються червоною крайкою* – "щоб були рожеві лúця*". Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.

         Наближається не тільки період угадування на майбутній рік, а й час старих традиційних розваг сільської молоді.

2.     Робота з картками.

Розставити потрібні розділові знаки між однорідними членами речення, вказати їх синтаксичну роль.

Свято Катерини

     День великомучениці Катерини в народі називають святом дівочої долі. У цей день дівчата ворожать і закликають долю.

     На світанку дівчина йде в садок  зрізує гілочку вишні  ставить її у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо вишня не лише розів’ється  а й зацвіте – це добрий знак, бо й доля цвісти буде.

Учні пояснюють розставлені розділові знаки і синтаксичну роль однорідних членів речення. Коли було допущено помилку, інші учні виправляють її.

3.       Творча робота.

Написати твір-мініатюру на тему "Свято Андрія", ввівши у текст подані слова як однорідні члени речення.

1)     сходяться, печуть балабушки*;

2)     не відром і не глечиком, а ротом;

3)     хлопці і дівчата.

Після виконання завдання декілька учнів зачитують свої творчі роботи, усі решту уважно слухають і при допущенні помилок виправляють їх.

Свято Андрія

         З давніх-давен у ніч під "Андрія" дівчата ворожать. Кожна вірить, що "Андрієва ніч" допоможе їм пізнати свою долю.

         Ввечері дівчата сходяться до хати, печуть балабушки.

Балабушки – це невеличкі круглі тістечка з білого борошна. Воду на ці тістечка дівчата носять з криниці не відром і не глечиком, а ротом.

Після ворожінь хлопці і дівчата сходяться вже разом – для кусання калети*.

4.      Гра "Хто швидше?"

А тепер ми позмагаємось на спритність. Кожному ряду дано аркуш паперу, на якому записано слово. Кожен учасник команди повинен дописати слово так, щоб у результаті вийшло речення з однорідними членами.

      Тема – "День святого Миколая", оскільки свято Миколая чи не найочікуваніше і найулюбленіше свято дітвори у грудні.

СВЯТИЙ Миколай-Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром.

СВЯТИЙ Микола-Чудотворець на небі не сидить, а на землі людям помагає.

СВЯТИЙ Миколай є захисником усіх бідних і знедолених.

V. Підсумок уроку.

         Сьогодні ми навчилися правильно ставити кому між однорідними членами речення, правильно інтонувати такі речення, використовувати їх в усному та

писемному мовленні; пригадали звичаї та обряди у грудні місяці, які шанують українці і сьогодні.

         Учитель називає найактивніших учнів, оцінює роботу дітей на уроці.

Домашнє завдання: вивчити матеріал підручника, вміщений у § …

Скласти 3-4 речення з однорідними членами (бажано на різні правила постановки коми) про інші свята, які ми святкуємо у грудні.

Словничок

Реманéнт – сільськогосподарське знаряддя праці.

Крáйка – тканий пояс, яким обв’язуються в талії для підтримання одягу або для прикраси.

Лицé – передня частина голови людини; обличчя.

Балáбушки – це невеличкі круглі тістечка з білого борошна.

Калетá – це великий солодкий корж із білого борошна.

Свято Мелáнки – день напередодні Старого Нового року (перед святом Василія).

Морфологія. Загальна характеристика частин мови.

Конспект уроку української мови у 6 класі

Тема уроку: Морфологія.  Загальна  характеристика частин мови.

Мета уроку: дати загальну характеристику частин мови, формувати вміння розрізняти самостійні й службові частини мови, вирізняти різні частини мови у реченнях, визначати їх синтаксичну роль; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, культуру усного й писемного мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок поглиблення, систематизації та узагальнення вивченого.

Обладнання: таблиця частин мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Евристична бесіда:

-         який розділ мовознавчої науки ми закінчили вивчати?

-         що він вивчає?

-         а які інші розділи ми вивчали у 5 класі?

-         що вони вивчають?

ІІІ. Слово вчителя.

            Сьогодні ми розпочинаємо вивчення великого розділу мовознавчої науки. Він називається «Морфологія». Цей розділ ми будемо вивчати у 6 і 7 класах. І вивчає він частини мови.

(Учні записують тему уроку).

ІV. Бесіда (актуалізація опорних знань учнів):

-         чи знайомилися ви з частинами мови у початкових класах?

-         які частини мови вам відомі?

V. Вивчення нового матеріалу.

       1. Учитель: український письменник Дмитро Білоус написав чудовий вірш про частини мови, про походження їх назв. Отож познайомимося з цим віршем. Будьте уважні. (Учитель читає вірш Д.Білоуса «Злитки золоті»). 

ЗЛИТКИ ЗОЛОТI

   Чи ти задумувавсь, вiдкiль отi

   у нашiй мовi злитки золотi?

   Як намистини, диво калинове -

   частини мови!

   Який спiвець, поет, який письменник

   уперше слово вигадав - iменник?

   Iменник! Вiн узяв собi на плечi

   велике дiло - визначати речi, -

   iм'я, найменування i наймення:

   робота. Бiль. I радiсть. I натхнення.

   Ну а вiзьмiмо назву - дiєслово,

   само пiдказує, що дiє слово!

   Ще й прикладу на нього не навiв,

   а вже до пiвдесятка дiєслiв!

   Прикметник дасть iменнику-предмету

   якусь його ознаку чи прикмету.

   Числiвник може визначить тобi

   число речей, порядок при лiчбi.

   А поспитай звичайного займенника,

   за кого вiн у мовi? За iменника!

   (Хоч може цей наш скромний посередник

   замiнювать числiвник i прикметник.)

   Прислiвник звик, незмiнюваний в мовi,

   ознаки рiзнi виражать при словi.

   Сполучник каже: скромну роль я маю,

   але слова я в мовi сполучаю.

   I частка мовить: слово я службове,

   але людинi чесно я служу.

   I, будьте певнi, в iнтересах мови

   i так i нi де треба я скажу.

   А вигук може пролунать, як дзвiн,

   у мовi, мабуть, найщирiший вiн!

   "Ура! - гукнеш ти друзям неодмiнно. -

   Сьогоднi з мови я дiстав "вiдмiнно"!"

   Частини мови! Назви наче й звичнi,

   полюбиш їх - красивi, поетичнi!

   "Вiдмiнно" заслужив ти. Знав - чудово.

   Це за любов найвища з нагород.

   Хто ж так назвав оцi частини мови?

   Назвали вченi.

   Й пiдхопив народ!

            Чому частини мови названі тут «золотими злитками»?

       2. Учитель: а тепер розгляньте таблицю «Частини мови».

Бесіда за таблицею:

-         скільки частин мови є у нашій мові?

-         на які групи вони поділяються?

-         які частини мови належать до самостійних?

-         а які до службових?

3.     Самостійна робота учнів із правилами.

Учитель: що нового про частини мови дізнались ви з прочитаного?

            ( а) спільні ознаки частин мови:

-         загальне значення;

-         морфологічні ознаки (граматичне значення);

-         синтаксична роль у реченні.

       б) самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення, є членами речення;

       в) службові частини мови не відповідають на питання, не є членами речення, не мають лексичного  значення).

4.     Виконання вправи 115 (с.69, 1 речення 2 абзацу і 1речення 

3 абзацу) усно.

            Відшукати у тексті самостійні і службові частини мови, назвати їх (по можливості), поставити питання.

            Записати речення, зробити синтаксичний розбір.

Народна пісня звучала вільно, гордо.

З’ясувати лексичне і граматичне значення слова «пісня».

VI. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1.     Які частини мови вживаємо ми найчастіше? З чим це пов’язано?

(Якщо учням важко відповісти на поставлене питання, доцільно звернути увагу на правило про найуживаніші слова у мові).

Відгадати  загадку: 

Він є у кожного

У всіх він є, ось подивись – 

Старе, мале чи юне.

Та кепсько, коли хтось кудись

Його без діла суне.

           Що це таке? (Ніс).

-         Якою частиною мови може бути слово «ніс»?

-         Як називаються слова, що однаково звучать, але мають різне лексичне значення?

Завдання: скласти 2 речення із словом «ніс» - іменником і дієсловом. Назвати в них частини мови.

2.     Послухайте ще одну загадку:

 Класна загадка

Іще одна загадочка для вас:

Прикметник означа найвищий клас,

Споріднений з іменником співзвучним.

Лиш й на к  в кінці змініть і враз

Ви познайомитесь з маленьким учнем, 

Який не ходить ще і в другий клас…

      Який прикметник і який іменник? 

      (Першокласний і першокласник).

3.     Вибірковий диктант.

Завдання:

 І група – випис. іменники;

ІІ група – випис. прикметники;

ІІІ група – випис. службові частини мови.

           Чарівний розмай

Не бачили, щоб жовкнув він,

зелений і взимі,

улітку рясно стелиться

низенько до землі;

цупкі зелені хрещики

на кінчику стебла

і синій цвіт, і цілий світ,

і океан тепла.

Хто він? (Барвінок)

І гр. – землі, хрещики, кінчику, стебла, цвіт, світ, океан, тепла;

ІІ гр. – зелений, цупкі, зелені, синій, цілий;

ІІІ гр. – не, щоб, і, до, на, і.

Усно: назвати наявні в тексті дієслова, поставити до них питання

(бачили, жовкнув, стелиться).

4.     Прочитати написану на дошці загадку. Розставити потрібні розділові знаки, назвати службові частини мови.

Займенники-псувачі

Якщо до жарту ви готові,

назвіть, кмітливі дітлахи,

ті два займенники у мові,

що можуть зіпсувать шляхи. (Я – ми).

         Або:

Мудрий порадник

Завждú можу стати в пригоді,

моїх вам порад не злічить,

і кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить». (Книга).

5.     Робота в групах. Відгадати загадку, визначити частини мови.

І гр. І стала… цифрою

         Летіла птиця на морозі,

         над хатами зимовим днем;

         згубила літеру в дорозі

і стала… цифрою з нулем. (Сорока, сорок).

ІІ гр.  Злита з хвостиком ця крапка,

         невелика, власне, лапка.

         Робить паузу, всім знайома.

         Як вона зоветься?  (Кома).

        

ІІІ гр. В землю закидалося,

під сонцем гойдалося,

в печі гартувалося,

запашним виймалося,

нам з вами дісталося.  (Хліб).

Додаткове завдання:

         Назва ріки

До країни знань ішов мандрíвник

і зустрів цікаві складники:

поєднались префікс і числівник

і зробились назвою ріки.  (Прип’ять).

VІІ. Закріплення вивченого.

1. Скласти речення з поданих слів (робота з деформованим текстом). Визначити частини мови.

         Б’ють, слово, з, пісня, й, джерела, рідного. (Слово й пісня з рідного б’ють джерела).

2. Побудуйте складне речення.

         Обрій, за, стежина, кликала, шлях, у, переросла, вона.

(За обрій кликала стежина, вона у шлях переросла).

Додатково: назвати синоніми до слова «шлях».

VІІІ. Домашнє завдання:

вивчити правило і таблицю, вправа 119(визначити самостійні частини мови у тексті).

         За вибором – скласти невелику казку про іменник.