Школярів запрошують до участі у Всеукраїнському конкурсі есе «Я – європеєць»

Учнів і вихованців 8-11 класів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, членів дитячих і молодіжних громадських організацій України запрошують до участі у V Всеукраїнському конкурсі есе «Я – європеєць», який проводить Посольство Литовської Республіки в Україні. Есе має виражати індивідуальні погляди автора на запропоновану тему.

Есе має межувати, з одного боку, зі статтею та літературним нарисом, з іншої – з власними роздумами.

Конкурсні роботи приймають до 19 січня на електронну адресу: yaevropeets@ukr.net.

Підсумки завершального етапу конкурсу підведуть у березні.

Переможців нагородять дипломами і цінними подарунками. Також за рішенням журі конкурсу авторів кращих робіт, за можливості, запросять до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну в 2018 році.

9 січня 2018р, Новини. Департамент освіти і науки, Прес-служба ОДА

Тематичне оцінювання Поняття про текст

Варіант 1

           

1. Текст – це …

а) набір речень;

б) зв’язне висловлювання;

в) декілька словосполучень.

2. Тема тексту – це …

а) мета тексту, заради якої його створено;

б) сукупність виражальних засобів;

в) те, про що йдеться в тексті;

г) стилістичні засоби.

3. Речення поєднуються за допомогою:

а) нового і старого;

б) попереднього і нового;

в) відомого і нового.

4. Які є типи мовлення?

а) замітка, заява, протокол;

б) оповідання, повість, опис;

в) розповідь, опис, роздум;

г) науковий, публіцистичний, художній.

5. До тексту можна дібрати:

а) мету;

      б) тему; 

в) заголовок;  

г) висновок.

6. Де міститься основне повідомлення в реченні?

а) у відомому;

б) у присудку;

в) у новому;

г) в обставині.

     

      7. Розрізняють такі типи мовлення:

       а) розповідь, повість,  опис;

       б) опис, оповідання,  роздум;

       в) розповідь, опис, роздум;

       г) роздум, вірш, розповідь.

8.      Продовжити речення:

а) Опис – це висловлювання …

б) Головна думка тексту – це …

       9. Скласти план означає...

       а) поділити текст на абзаци;

       б) зазначити послідовність розташування думки;

       в) вказати, як речення пов'язані між собою у тексті;

       г) визначити в тексті мікротеми, чітко й стило їх сформувати.

10.  Скласти висловлювання в художньому  стилі про улюблену пору року (5-7 речень).

                                                                                                                                            

Тематичне оцінювання

Поняття про текст

Варіант 2

1. Що може відображати заголовок?

а) тему;

б) тип мовлення;

в) мікротему.

2. Головна думка тексту – це:

а) мета тексту, те, заради чого створено текст;

б) зміст тексту;

в) мікротема тексту;

г) тема тексту.

3. Розповідь, опис, роздум – це:

а) стилі мовлення;

б) засоби мовлення;

в) типи мовлення;

г) жанри мовлення.

4. Розповідь складається з:

а) зачину, основної частини, кінцівки;

б) тези, аргументів, висновку;

в) теми, мети, плану;

г) опису, доказів, висновків.

5. Науковий, художній, публіцистичний – це:

а) типи мовлення;

б) стилі мовлення;

в) мета мовлення;

г) план тексту.

6. До тексту можна дібрати:

а) мету;       б) висновок;        в) заголовок;       г) тему.

7. Текст – це …

а) набір речень;

б) декілька словосполучень;

в) зв’язне висловлювання;

г) мікротема.

8. Продовжити речення:

а) Розповідь – це …

б) Тема тексту – це  …

      9. Заголовок тексту повинен відображати:

      а) тип мовлення;

      б) тему та головну думку тексту;

      в) «відоме» та «нове»;

      г) стиль мовлення.

10.  Скласти висловлювання в художньому  стилі про улюблену пору року (5-7 речень).

М.Лермонтов, М.Гоголь

В-1

Рівень початковий

1.     Поява якого вірша М.Лермонтова стверджувала той факт, що в Росії з’явився геніальний поет, послідовник О.Пушкіна?

А  «Смерть поета»;

Б  «Бородіно»;

В  «Вітрило»;

Г  «Кавказ».

2.     Герой нашого часу, зі слів письменника, - це:

А  його особистий портрет;

Б  портрет його знайомого;

В  портрет, складений із пороків усього сучасного покоління;

Г  жахлива і потворна вигадка.

3.     Як звали головного героя роману М.Лермонтова «Герой нашого часу»?

А  Вернер;

Б  Максим Максимович;

В  Печорін;

Г  Максим Микитович.

Рівень середній

1.     Пригадай, до якого жанру належить твір М.Гоголя «Шинель»?

2. Спробуй дати визначення поняття «морально-психологічний роман». Наведи приклади морально-психологічного роману.

      Рівень достатній

      

1.               Проаналізуй морально-філософські погляди Печоріна. Як ти ставишся до них?

      Рівень високий

      Завдання за вибором:

1.                Яким я уявляю собі героя нашого часу?

2.                Мої роздуми над повістю М.Гоголя «Шинель».

                            

М.Лермонтов, М.Гоголь

В-2

Рівень початковий

1.     Пригадай, який навчальний заклад закінчив М.Гоголь?

А  Царськосельський ліцей;

Б  Петербурзький університет;

В  Ніжинськи університет;

Г  Київський університет.

2.     Пригадай, як звали головного героя повісті М.Гоголя «Шинель»?

А  Акакій Іванович Башмачкін;

Б  Іван Акакійович Башмачкін;

В  Акакій Акакійович Башмачкін.

3.     М Лермонтова було заслано в діючу армію на Кавказ, тому що він:

А  написав вірш «Смерть поета»;

Б  співчував декабристам;

В  бився на дуелі з сином французького посла Барантом;

Г  брав участь у засіданнях молодіжного «Гуртка шістнадцяти».

Рівень середній

1.     Пригадай, до якого жанру належить твір М.Лермонтова «Герой нашого часу»?

2.     Визнач основну ідею повісті М.Гоголя «Шинель».

Рівень достатній

1.     Схарактеризуй образ Башмачкіна.

Рівень високий

Завдання за вибором:

1.     Яке почуття викликає у мене Акакій Акакійович?

2.     Чи можна назвати Печоріна героєм і нашого часу?

Методика проведення контрольного диктанту

Перевірка виконаних робіт

Кваліфікація помилок—справа складна і делікатна. Слід пам'ятати правило: «Помилки потрібно не тільки рахувати, але й зважувати».

У практиці зустрічаємось з фактами завищення або заниження оцінок. Заниження найчастіше виникає тому, що деякі вчителі в число звичайних помилок враховують описки, негрубі й однотипні помилки, виправлення. Завищення оцінки буває тоді, коли зовсім не враховуються виправлення, до однотипних зараховуються помилки, які такими не є.

Таким чином, при оцінці письмових робіт з особливою гостротою постає питання про типологію орфографічних, пунктуаційних та інших помилок, про критерії визначення їх типу, оскільки від цього залежать як їх підрахунки, так і оцінка всього виконаного учнем завдання.

 

Загальновідома класифікація орфографічних помилок

Так, орфографічні помилки в письмових роботах учнів бувають:

1) на вивчені правила;

2) на ще не вивчені правила і

3) на правила, які в школі не вивчаються.

Рівень орфографічної грамотності учня визначається передусім кількістю помилок,  допущених на вивчені правила або на ті випадки, які слід було запам'ятати.

Орфографічні помилки "грубі" та "негрубі"

Потрібно розрізняти "грубі" й "негрубі" помилки.

Неправильне написання основних орфограм — грубі помилки; помилки на важкі випадки орфографії, на винятки з правил — "негрубі".

При підрахунку їх якість прирівнюється до половини помилки. Одну «негрубу» помилку при виставленні оцінки в розрахунок можна не брати.

Інакше кажучи, «грубими» вважаються помилки на вивчені правила, наприклад, у четвертому класі такими вважаються помилки не лише з розділів, які вивчаються четвертокласниками, але й з інших частин курсу мови, що вивчалися за програмою початкових класів.

До «негрубих» відносяться помилки:

1) у винятках з усіх правил;

2) у написанні великої літери в складних власних найменуваннях;

3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

4) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як..., не що інше, як..., ніхто інший не..., ніщо інше не...).

 

Діти виправляють помилки. Це добре?

Важливо навчити дітей умінню самостійно знаходити й виправляти помилки в різних видах робіт. У контрольних диктантах виправлення учнем неправильного написання на правильне не слід враховувати в кількість помилок, правда, велика кількість виправлень свідчить про несталість правописних навичок. Томупрактикується зниження балу за велику кількість (більше 5) виправлень, зрештою, якщо це не приведе до виставлення негативної оцінки. Оцінка «5» не ставиться при наявності трьох і більше виправлень. Оцінка за контрольний диктант виставляється з урахуванням кількості і якості помилок.

Загальноприйнята класифікація пунктуаційних помилок

Пунктуаційними помилками вважаються:

1) пропуск потрібного розділового знака,

2) постановка зайвого знака,

3) постановка знака не в тому місці, де він має бути,

4) невиправдана пунктуаційними правилами заміна одного знака іншим,

5) неправильна послідовність постановки розділових знаків при їх сполученні,

6) перенос знака в інший рядок.

Знак видільний чи відокремлюючий?

Розділові знаки поділяються на:

1) видільні, які служать для виділення синтаксичної конструкції, позначення її меж у складі іншого синтаксичного цілого,— це лапки, дужки, дві коми, два тире, які виступають як єдиний парний знак;

2) знаки відокремлюючі, які служать для розмежування синтаксичних одиниць (однорідних членів речення, компонентів складного речення і под.), а також вказують на тип речення за емоціонально-функціональною ознакою: крапка, знак питання, знак оклику в кінці речення, кома, крапка з комою, двокрапка, тире в середині речення, три крапки.

Знак одиничний чи парний?

В тих випадках, коли синтаксична одиниця відокремлюється з обох боків, отже, розділові знаки виступають як парні, то пропуск як одного, так і двох знаків вважається одною помилкою, бо в даному випадку маємо справу з одним правилом, яке стосується одної і тої ж синтаксичної структури.

Відокремлюючі знаки одиничні, але вони можуть повторюватись. Скільки цих знаків пропущено — стільки й помилок. Наприклад, пропуск кількох ком між однорідними членами речення є кількома однотипними пунктуаційними помилками.

 

Яка послідовність знаків правильна?

Існує певна послідовність постановки розділових знаків у випадках їх сполучення, наприклад, у кінці питального речення, яке вимовляємо з окличною інтонацією, спочатку ставимо знак питання, потім — оклику; другі лапки в прямій мові, яка йде в рядок, ставимо після знака оклику, питання, трьох крапок, крапка ж — після лапок. Порушення цієї послідовності—пунктуаційна помилка.

Не практикується перенос знака в наступний рядок, тобто розділовий знак не відривається від того слова, після якого ставиться; але рядок може починатись з таких парних знаків, як лапки, дужки, тире.

 Пунктуаційні помилки можуть бути "грубі" та "негрубі"

Як і орфографічні, пунктуаційні помилки бувають «грубі» й «негрубі». Не беручи до уваги такого поділу, ми не зможемо об'єктивно оцінити рівень пунктуаційної грамотності учнів, правильно організувати їх подальшу роботу над удосконаленням пунктуаційних навичок.

Постановка тих чи інших розділових знаків мотивується синтаксичними, смисловими й інтонаційними ознаками, але визначальною є синтаксичне членування письмової мови, тому й до порушення цієї ознаки слід ставитись суворіше. Наприклад, пропуск розділового знака між однорідними членами речення, між компонентами складного речення — помилки «грубі», постановка тире замість двокрапки між елементами безсполучникового речення — «негруба» помилка. Зрештою, розбіжна з оригіналом постановка розділових знаків у написаному учнем диктанті, якщо вона не суперечить прийнятим правилам, взагалі за помилку не вважається.

"Грубі" пунктуаційні помилки - приклади

До «грубих» належать помилки, що порушують уже вивчені  правила  і  які  складають   основу   шкільної пунктуації (наприклад, у кінці речення, між однорідними членами речення, між реченнями у складному синтаксичному цілому, звертанні, при вставних словах і реченнях, прямій мові), слід враховувати також характер охоплення даним правилом певного класу явищ, напр., крапка з комою між однорідними членами речення виступає рідко, тому постановка тут лише коми — «негруба» помилка, відсутність же коми між однорідними членами речення — «груба».

"Негрубі" пунктуаційні помилки - приклади

«Негрубими» пунктуаційними помилками вважаються:

• помилки, допущені на вживання знакових сполучень,
• помилки у виборі знака: вживання коми замість крапки з комою, тире замість двокрапки і навпаки та под.

Не брати до уваги!

Деякі пунктуаційні помилки можна не брати до уваги при оцінюванні робіт:

• вживання коми замість крапки з комою між однорідними членами речення;
• помилки на правила (пропуск знака або зайвий знак), які ще не вивчались або взагалі не входять до шкільної програми;
• пропуск авторського знака.

Виправляти, але не враховувати при оцінюванні

Рекомендується виправляти, але не враховувати при оцінюванні контрольного диктанту:

• помилки з тих розділів орфографії та пунктуації, які ще не вивчалися, або на правила, які не включені в шкільну програму;
• явні описки (якщо описки повторюються, то оцінку за роботу знижуємо);
• помилки в написанні неперевірюваних орфограм у словах, які ще не опрацьовувалися;
• повторення неправильних написань у тих самих словах (коли ж певне слово має двояке написання типу життєвий і життьовий, то його можна не виправляти, якщо учень записав не той варіант, який вжито в продиктованому тексті);
• розбіжність у розстановці розділових знаків у роботі учня порівняно з продиктованим текстом, якщо це не порушує пунктуаційних правил (тобто в передачі т. зв. авторської пунктуації).

 

Із посібника В.Т. Горбачука "Види диктантів

і методика їх проведення"

Розмежування грубих і негрубих помилок

        

  

Пунктограми		Помилки
		грубі	негрубі
1.	Знаки в кінці ре­чення	Відсутність знака в кінці речення	Заміна знака запитання, зна­ка оклику, трьох крапок крапкою
2.	Тире між підме­том і присудком	Кома замість тире між під­метом і присудком, вираже­ними іменниками в називно­му відмінку або неозна­ченими формами дієслова.	Відсутність тире на місці пропущеної зв’язки в ін­ших випадках.
3.	Тире в  неповному   реченні		Пропуск тире.
4.	Кома при порів­няльних зворотах		Відсутність коми.
5.	Знаки при одно­рідних членах ре­чення	Пропуск коми між одно­рідними членами.	Зайва кома. Кома між не­однорідними означення­ми.
6.	Знаки в реченнях з узагальнюючи­ми словами між однорідними чле­нами речення	Пропуск двокрапки або тире.	Двокрапка замість тире і тире замість двокрапки.
7.	Знаки при звер­таннях	Пропуск знака для виділення звертання. Кома між звертанням і залежними від нього словами.	Неправильний вибір ко­ми або знака оклику. Ко­ма після о, ой перед звер­танням.
8.	Знаки при встав­них словах і ре­ченнях	Пропуск знаків для виділен­ня найбільш вживаних вста­вних спів, а також вставних і вставлених речень.	Неправильний вибір зна­чка. Виділення слів на­решті, головним чином, передусім, навіть тощо.
9.	Знаки при відок­ремленні   друго­рядних членів ре­чення	Відсутність ком для виді­лення узгоджених означень після означуваного слова і будь-яких означень до осо­бових займенників.	Відсутність коми при ві­докремленні означень з обставинним відтінком.
10.	Знаки при відок­ремленні прикла­док	Відсутність ком для відо­кремлення поширених прикладок, що відносять­ся до загальних назв і осо­бових займенників, та будь-яких прикладок, що стоять після власних назв.	Коми, які виділяють при­кладки, що приєднують­ся сполучником як. Необ­грунтоване вживання ти­ре для виділення прикла­док.
11.	Кома при відок­ремленні обста­вин	Пропуск коми при дієприслівникових зворотах. Відсутність коми при діє­прислівниках, які є обста­винами часу і причини.	Коми у випадках, коли  відокремлення зворотів немає (у складі фразеоло­гізмів). Виділення кома­ми дієприслівників зі значенням способу дії. Відсутність ком для від­окремлення обставин,виражених іменниками.
12.	Знаки при уточ­нюючих відок­ремлених членах	Пропуск ком при уточню­ючих обставинах місця і часу.	Відсутність знаків при до­датках з прийменниками крім, за винятком тощо.
13.	Знаки при прямій мові	Пропуск знаків для виді­лення прямої мови і відді­лення її від спів автора.	Заміна потрібного знака іншим.
14.	Знаки в складно­сурядних ре­ченнях	Пропуск знака між части­нами складносурядного речення.	Неправильний вибір коми або тире. Кома при наяв­ності спільного для двох частин члена речення.
15.	Коми в складнопідрядних ре­ченнях	Відсутність ком між голо­вним і підрядним речен­ням та між однорідними підрядними реченнями.	Пропуск коми для виді­лення підрядних речень, залежних від дієприкмет­ників і дієприслівників.
16.	Знаки в безсполуч­никовому склад­ному реченні	Пропуск знака між части­нами складного безспо­лучникового речення.	Неправильний вибір зна­ка між частинами склад­ного речення.
17.	Знаки в складних реченнях з різни­ми видами зв’язку	Відсутність знаків між ча­стинами складної кон­струкції.	Зайва кома при збігу двох сполучників.

КОЗІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Методист РМК

Гладчук Л.Л.