Останній дзвоник - 2019 (сценарій)

ФАНФАРИ

 

Ведучий. Почну поему про останній дзвоник.

Що в ньому? Знань важкі і пишні грона.

Що в ньому? Ми і наші поривання,

У ньому сум і музика прощання.

Ведуча. Почну поему й відшукаю слово,

З якого варто розпочати мову.

Що в ньому? Сміх і звуки гомінкі,

І досвід літ. Воно – «випускники».

Ведучий. Дорогі гості свята, учні, вчителі, батьки! Шановна громадо! Сьогодні в нашій школі радісне й одночасно сумне свято –  «Останній дзвоник». Він продзвенить для нас, констатуючи той факт, що ми завершили навчальний рік, здобули певний багаж знань і стали на рік дорослішими. Востаннє продзвенить він для наших випускників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

Ведуча. У нашій поемі є весна і літо,

В ній вчителі й такі нестримні діти,

Тут є усі, хто завітав на свято,

Що ж…  саме час поему починати.

Ведучий. Ось іде на врочисту лінійку, вітайте,

Випускний наш найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання,

Ми ласкаво запрошуєм вас!

Ведуча. Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

Вище голови, йдіть веселіше,

З нетерпінням чекаєм на вас!

Ведучий. Зустрічайте випускників Лисиничівської школи 2019 року!

(Звучить мелодія пісні. Заходять учні 9  класу.)

Директор. Свято останнього дзвоника оголошується відкритим!

Звучить Державний Гімн України.

Ведуча. В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться.

Ведучий. Ми їх бачити  раді

На нашому святі,

Бо їх щиреє слово –

То духовна основа.

Ведуча. Слово для привітання надається священикам.

Пісня («Це свято щасливе…»)

Ведучий. За старою доброю традицією слово для привітання випускників і

учнів школи із закінченням навчального року надається директорові школи.

1.     Що заплановано було — усе зробили!
Хоч і затрачено енергії багато.
Та основне — дітей учили і любили,
Й щодень у школі — це робота й свято!

2.    
Тож дякуємо щиро за роботу,
За свято, що в душі жило щоденно.
І за порядність, мудрість і турботу,
Яка ішла від вас до всіх натхненно.

3.    
Що ж, рік прожито, й знову плани, плани…
Нові завдання десь на видноколі...
Учителі й директор — це титани,
Бо це ж не просто так, а поклик долі!

Ведуча. Слово для зачитання наказу надається  заступнику директора школи.

1.      Почуттів нерозтрачених чашу

І живий подих весни,

І любов, і вдячність нашу

Адресуємо завучу ми.

2.      Від зорі до зорі Ви в роботі,

Вічно в пошуках та у турботі,

Все хвилює Вас, все Вас турбує,

Пильнувати, чи кожен працює.

3.      Вам бажаєм таким залишатися,

Всім незгодам на зло посміхатися,

І родину шкільну берегти,

В ногу з часом упевнено йти!

Ведуча. Дорогі випускники! Сьогодні прозвучить для вас останній шкільний дзвоник. Сьогодні, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – ваш рідний дім, адже ви тут виросли, подорослішали. І сьогодні, у травневому подиху весни, школа сумує, прощаючись із вами.

Ведучий. Минають роки й покоління

Маленький  дорослим стає.

Та крила в житті лебедині

Нам рідная школа дає.

Любі гості! Для вас музичний сюрприз від учнів нашої школи! Зустрічайте!     

 Танець

Ведучий. Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для наших випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними слід у слід п’ятнадцять років життя. Це до них прихиляють голови у хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей.

Ведуча. В житті у нас є дві людини,

Нема й не буде їм заміни.

Бо це вони…  Це мама й тато.

Така в них доля — нас чекати…

На кожну звісточку і слово

Вони — це втілення любові.

Вони нас приймуть і зігріють…

Їм тяжко. Та в очах – надія

На те, що ми щасливі будем.

І найріднішим в світі людям

Дамо ми радості хоч трохи

За їх тяжкі батьківські роки…

Ведучий. Тож пам’ятайте, що десь там

Матуся молиться,  щоб Вам

В житті не так, як їй, жилося,

Хоч вкрила сивина волосся…

І в тата сили теж не ті,

Батьки не вічні…  Тож в житті

Рідненьких їх не забувайте:

Пишіть, дзвоніть і приїжджайте…

Ведуча. Дорогі випускники! Здавна так уже заведено в народі, що ту стежину або дорогу, на яку вперше ступає дитина, освячують хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Ведучий. Тож прийміть цей хліб, а разом із ним —  батьківське благословення у дорогу, у незвідані світи. Хай на вашому столі завжди буде хліб  як символ достатку, людської щедрості і милосердя, а в душі вічно дзвенить пісня – вільна, дзвінка, добра та щаслива.

(батьки вручають хліб, виступ батьків)

Пісня (За вроду дякую батькам…)

Ведучий. І от дитинство голосисте

Дзвінком останнім відлетить.

А зараз свято урочисте

Ще перед школою шумить.

Ведуча. Давайте пригадаєм разом,

Як вперше тут ви всі стояли:

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Ведучий. Вас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас.

Терпляче вас всього навчала…

Як швидко пролітає час!

Ведучий. Запрошуємо до слова першу вчительку наших випускників.

Пісня («А ми повернемось у наших дітях…»)

Ведуча. Шановні випускники у кожного із вас був класний керівник,

Найкращий із усіх і справді «класний».

Він зустрічав вас, як дітей своїх,

Щоб кожен день вам видававсь найкращим!

Ведучий. Ви – класний керівник, а це вже гордість,

Адже усякого буває в школі.

Ви – радість, ви – висока мудрість,

Ви – світле сяйво у дитячій долі!

Ведуча. Слово має класний керівник випускного класу.

Ведучий. Дорогі наші вчителі! Прийміть сьогодні щиру подяку від усіх ваших учнів за те, що в будні і свята ви були поруч з нами.

Ведуча. За те, що терпляче вчили нас мудрого, доброго, вічного…

Ведучий. Тим, хто так довго був поряд, допомагав, переконував, підтримував…

Ведуча. Тим, хто вчив відрізняти гарне від поганого, добре від злого, низький уклін та щира подяка!

Пісня («День за днем летять роки»)

Ведучий. Ось і настала хвилююча мить: до слова запрошуються винуватці нашого свята – випускники.

1.             Одягну сорочку я біленьку…

Я хвилююсь, як в житті ніколи.

Бо сьогодні, весняного ранку,

На останній дзвоник йду до школи.

2.             А назустріч сонечко сміється,

І тріпочуть листячком тополі.

І зібрався світ увесь, здається,

На врочисте свято в нашій школі.

3.             Йде до школи стежечка знайома,

Мами нас по ній колись водили,.

Тут нам кожна квіточка відома, —

Ми дітьми тут бігали й ходили…

4.             Тут ми наші весни зустрічали,

І душа дитинна наша квітла.

Пору юності ці стежечки вітали

І вели до радості і світла.

5.             От і збігли непомітно роки,

Наче й не було їх, пролетіли.

Робимо в життя нове ми кроки,

До якого прагнули й хотіли.

6.             Дорослі стали ми, вчорашні діти.

Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.

І можна з цього й справді порадіти,

Але чомусь сумною стала мить.

7.             Останній раз ми сядемо за парти.

І більше не прийдем сюди дітьми.

Відразу стало якось не до жартів.

Враз подорослішали й просвітліли ми.

8.             Дитинство й юність в школі пролетіли.

Ми вчились тут, співали і жили.

Дорослими всі стати так хотіли

Й сьогодні ми до цього підійшли.

9.      Зустрічай нас, небо синьооке,

Зустрічай нас, майбуття, щасливо.

І не будь, життя, до нас жорстоке,

Подаруй нам радість, світле диво!

Пісня  («Щастя добра і любові…»)

Ведучий. Ну от і все. Лінійка урочиста

Для вас закінчиться, й останній раз

Дзвінкова пісня, радісна і чиста,

До глибини душі стривожить вас.

Ведуча Дзвени над минулим і над прийдешнім,

Поклич востаннє на урок!

Дзвени над дитинством, з яким попрощались,

Веселий, сумний, урочистий дзвінок!

Ведучий. Право дати останній дзвінок надається учням дев’ятого класу

Ведуча. Для вас, шановні гості свята, звучить музичний дарунок від випускників.

Пісня («Школа»)

Хай же буде вам небо високе,

Ясне сонце і світлая путь!

Щастя, радість і світ широкий

Лиш для вас, дорогенькі, летіть!

Як птахи, підіймайтесь у небо

І хмарин доторкніться крильми,

За минулим тужити не треба,

Ви в майбутнє прямуйте, а ми

Побажаємо кожній родині,

Мрії щоби усі збулись…

Ви ж щасливими будьте, а нині

Голуби хай злітають увись.

Ведучий. На цьому наше свято закінчується, але пригоди лише починаються! В добру путь, дорогі випускники!

Ведуча. Шановні гості, проведіть оплесками наших випускників на їх останній урок у стінах рідної школи.

ФАНФАРИ