Морфологія. Загальна характеристика частин мови.

Конспект уроку української мови у 6 класі

Тема уроку: Морфологія.  Загальна  характеристика частин мови.

Мета уроку: дати загальну характеристику частин мови, формувати вміння розрізняти самостійні й службові частини мови, вирізняти різні частини мови у реченнях, визначати їх синтаксичну роль; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, культуру усного й писемного мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок поглиблення, систематизації та узагальнення вивченого.

Обладнання: таблиця частин мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Евристична бесіда:

-         який розділ мовознавчої науки ми закінчили вивчати?

-         що він вивчає?

-         а які інші розділи ми вивчали у 5 класі?

-         що вони вивчають?

ІІІ. Слово вчителя.

            Сьогодні ми розпочинаємо вивчення великого розділу мовознавчої науки. Він називається «Морфологія». Цей розділ ми будемо вивчати у 6 і 7 класах. І вивчає він частини мови.

(Учні записують тему уроку).

ІV. Бесіда (актуалізація опорних знань учнів):

-         чи знайомилися ви з частинами мови у початкових класах?

-         які частини мови вам відомі?

V. Вивчення нового матеріалу.

       1. Учитель: український письменник Дмитро Білоус написав чудовий вірш про частини мови, про походження їх назв. Отож познайомимося з цим віршем. Будьте уважні. (Учитель читає вірш Д.Білоуса «Злитки золоті»). 

ЗЛИТКИ ЗОЛОТI

   Чи ти задумувавсь, вiдкiль отi

   у нашiй мовi злитки золотi?

   Як намистини, диво калинове -

   частини мови!

   Який спiвець, поет, який письменник

   уперше слово вигадав - iменник?

   Iменник! Вiн узяв собi на плечi

   велике дiло - визначати речi, -

   iм'я, найменування i наймення:

   робота. Бiль. I радiсть. I натхнення.

   Ну а вiзьмiмо назву - дiєслово,

   само пiдказує, що дiє слово!

   Ще й прикладу на нього не навiв,

   а вже до пiвдесятка дiєслiв!

   Прикметник дасть iменнику-предмету

   якусь його ознаку чи прикмету.

   Числiвник може визначить тобi

   число речей, порядок при лiчбi.

   А поспитай звичайного займенника,

   за кого вiн у мовi? За iменника!

   (Хоч може цей наш скромний посередник

   замiнювать числiвник i прикметник.)

   Прислiвник звик, незмiнюваний в мовi,

   ознаки рiзнi виражать при словi.

   Сполучник каже: скромну роль я маю,

   але слова я в мовi сполучаю.

   I частка мовить: слово я службове,

   але людинi чесно я служу.

   I, будьте певнi, в iнтересах мови

   i так i нi де треба я скажу.

   А вигук може пролунать, як дзвiн,

   у мовi, мабуть, найщирiший вiн!

   "Ура! - гукнеш ти друзям неодмiнно. -

   Сьогоднi з мови я дiстав "вiдмiнно"!"

   Частини мови! Назви наче й звичнi,

   полюбиш їх - красивi, поетичнi!

   "Вiдмiнно" заслужив ти. Знав - чудово.

   Це за любов найвища з нагород.

   Хто ж так назвав оцi частини мови?

   Назвали вченi.

   Й пiдхопив народ!

            Чому частини мови названі тут «золотими злитками»?

       2. Учитель: а тепер розгляньте таблицю «Частини мови».

Бесіда за таблицею:

-         скільки частин мови є у нашій мові?

-         на які групи вони поділяються?

-         які частини мови належать до самостійних?

-         а які до службових?

3.     Самостійна робота учнів із правилами.

Учитель: що нового про частини мови дізнались ви з прочитаного?

            ( а) спільні ознаки частин мови:

-         загальне значення;

-         морфологічні ознаки (граматичне значення);

-         синтаксична роль у реченні.

       б) самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення, є членами речення;

       в) службові частини мови не відповідають на питання, не є членами речення, не мають лексичного  значення).

4.     Виконання вправи 115 (с.69, 1 речення 2 абзацу і 1речення 

3 абзацу) усно.

            Відшукати у тексті самостійні і службові частини мови, назвати їх (по можливості), поставити питання.

            Записати речення, зробити синтаксичний розбір.

Народна пісня звучала вільно, гордо.

З’ясувати лексичне і граматичне значення слова «пісня».

VI. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1.     Які частини мови вживаємо ми найчастіше? З чим це пов’язано?

(Якщо учням важко відповісти на поставлене питання, доцільно звернути увагу на правило про найуживаніші слова у мові).

Відгадати  загадку: 

Він є у кожного

У всіх він є, ось подивись – 

Старе, мале чи юне.

Та кепсько, коли хтось кудись

Його без діла суне.

           Що це таке? (Ніс).

-         Якою частиною мови може бути слово «ніс»?

-         Як називаються слова, що однаково звучать, але мають різне лексичне значення?

Завдання: скласти 2 речення із словом «ніс» - іменником і дієсловом. Назвати в них частини мови.

2.     Послухайте ще одну загадку:

 Класна загадка

Іще одна загадочка для вас:

Прикметник означа найвищий клас,

Споріднений з іменником співзвучним.

Лиш й на к  в кінці змініть і враз

Ви познайомитесь з маленьким учнем, 

Який не ходить ще і в другий клас…

      Який прикметник і який іменник? 

      (Першокласний і першокласник).

3.     Вибірковий диктант.

Завдання:

 І група – випис. іменники;

ІІ група – випис. прикметники;

ІІІ група – випис. службові частини мови.

           Чарівний розмай

Не бачили, щоб жовкнув він,

зелений і взимі,

улітку рясно стелиться

низенько до землі;

цупкі зелені хрещики

на кінчику стебла

і синій цвіт, і цілий світ,

і океан тепла.

Хто він? (Барвінок)

І гр. – землі, хрещики, кінчику, стебла, цвіт, світ, океан, тепла;

ІІ гр. – зелений, цупкі, зелені, синій, цілий;

ІІІ гр. – не, щоб, і, до, на, і.

Усно: назвати наявні в тексті дієслова, поставити до них питання

(бачили, жовкнув, стелиться).

4.     Прочитати написану на дошці загадку. Розставити потрібні розділові знаки, назвати службові частини мови.

Займенники-псувачі

Якщо до жарту ви готові,

назвіть, кмітливі дітлахи,

ті два займенники у мові,

що можуть зіпсувать шляхи. (Я – ми).

         Або:

Мудрий порадник

Завждú можу стати в пригоді,

моїх вам порад не злічить,

і кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить». (Книга).

5.     Робота в групах. Відгадати загадку, визначити частини мови.

І гр. І стала… цифрою

         Летіла птиця на морозі,

         над хатами зимовим днем;

         згубила літеру в дорозі

і стала… цифрою з нулем. (Сорока, сорок).

ІІ гр.  Злита з хвостиком ця крапка,

         невелика, власне, лапка.

         Робить паузу, всім знайома.

         Як вона зоветься?  (Кома).

        

ІІІ гр. В землю закидалося,

під сонцем гойдалося,

в печі гартувалося,

запашним виймалося,

нам з вами дісталося.  (Хліб).

Додаткове завдання:

         Назва ріки

До країни знань ішов мандрíвник

і зустрів цікаві складники:

поєднались префікс і числівник

і зробились назвою ріки.  (Прип’ять).

VІІ. Закріплення вивченого.

1. Скласти речення з поданих слів (робота з деформованим текстом). Визначити частини мови.

         Б’ють, слово, з, пісня, й, джерела, рідного. (Слово й пісня з рідного б’ють джерела).

2. Побудуйте складне речення.

         Обрій, за, стежина, кликала, шлях, у, переросла, вона.

(За обрій кликала стежина, вона у шлях переросла).

Додатково: назвати синоніми до слова «шлях».

VІІІ. Домашнє завдання:

вивчити правило і таблицю, вправа 119(визначити самостійні частини мови у тексті).

         За вибором – скласти невелику казку про іменник.