четвер, 9 лютого 2017 р.

Готуючись до святкування Міжнародного дня рідної мови, складала  сценарій, добирала матеріал про заборони української мови, шукала відповідні вірші, пісні. В одному із сценаріїв побачила вірш Володимира Шовкошитного "Я - украинец". Гарна поезія, чудові  слова, навіть здається, що це не вірш, а крик про материнську мову, яку почали забувати українці... Але насторожило мене те, що поезія написана російською, а школярі нюансів цієї мови не знають, глядачі свята можуть неправильно зрозуміти задум... Тому я вирішила спробувати перекласти цей вірш українською. Мені здається, що вдалося, але судити вам, читачі (подаю оригінал і переклад, остання строфа - без змін).

В. Шовкошитний «Я — украинец»

Я — украинец до седьмых колен. 
Прапрадед мой шелками шит на Сечи. 
И ни чужбина, ни турецкий плен 
Его козацкой не лишили речи. 
Мне этот клад передавал отец, 
И мама с молоком передавала. 
И пил я нежность их родных сердец, 
И их любовь стихом во мне звучала. 
Но закружило. На моей щеке 
Густой щетиной прорастали годы. 
И стих на украинском языке
Я не пою, и не в угоду моде. 
Я растерял, как воду из горсти, 
Тот клад, что сохранил в неволе прадед, — 
Не знаю языка, сказать по правде... 
Простите, сыновья, и дочь, прости. 
Прости мене, прапрадіде-козаче, 
Прости мене, мій споконвічний краю, 
За те, що на російській мові плачу 
Об тім, що мови рідної не знаю...


Переклад


Я - українець до семи колін.
Прапрадід шовком шитий мій в юнацтві.
І ні чужина, ні страшний полон
Позбавить не змогли його козацтва.

Цей скарб мені дістався від батьків.
І мама з  молоком передавала.
І ніжність рідних їх сердець я пив,
Кохання їхнє віршами звучало.

Та закрутило. На щоці моїй
Щетиною вже роки проростали,
А вірші українською, повір,
Ніяк мені читати не вдавалось…

Я розгубив, як воду із долонь,
Той скарб, що зберігав в неволі прадід…
Прошу вас, люди, ви мене простіть,
Що мову забувать почав насправді…

Прости мене, прапрадіде-козаче,
Прости мене, мій споконвічний краю,
За те, що на російській мові плачу
Об тім, що мови рідної не знаю…

Немає коментарів:

Дописати коментар