Кубик Блума як прийом педагогічної техніки

Про чудового американського педагога і психолога Бенджаміна Блума зазвичай говорять, як про автора відомої «Таксономії навчальних цілей». Ця чудова система для алгоритмізації роботи педагога була викладена в його книгах "Стабільність і Зміна людських характеристик" (Stability and Change in Human Characteristics) і "Класифікація освітніх цілей" (Taxonomy of Educational Objectives).

І мало хто відзначає, що Б. Блум є водночас автором кількох оригінальних прийомів педагогічної техніки. Один з них «Кубик Блума».

На гранях кубика написані початку питань:

• «Чому»,
• «Поясни»,
• «Назви»,
• «Запропонуй»,
• «Придумай»,
• «Поділись»

Учитель (або учень) кидає кубик. Необхідно сформулювати питання до навчального матеріалу з тієї грані, на яку випаде кубик.

Легко помітити, що питання багато в чому відповідають основним ідеям книг американського педагога і психолога. Б. Блум вважав, що одним з основних завдань школи є навчання вирішенню проблем, з якими доведеться зіткнутися в житті і вмінню застосовувати отримані знання на практиці до широкого кола проблем.

Одним з головних принципів таксономії є те, що вона повинна бути ефективним інструментом у руках вчителя-практика, як при навчанні школярів рішенню проблем, так і при оцінці результатів навчання.

Ці ідеї реалізовані в кубику Блума. Приміром, питання, що починається зі слова "Назви..." може відповідати рівню репродукції, тобто простого відтворення знань.

Питання, що починаються зі слів "Чому ...", відповідають так званим процесуальним знанням. Учень в даному випадку повинен знайти причинно-наслідкові зв'язки, описати процеси, що відбуваються з певним предметом або явищем.

Відповідаючи на запитання "Поясни ...", учень використовує поняття і принципи в нових ситуаціях, застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях, демонструє правильне застосування методу або процедури.

І звичайно ж, завдання “Запропонуй…” , “Придумай…” ,“Поділись…” скеровані на активізацію розумової діяльності учня. Він виділяє приховані (неявні) припущення, проводить відмінності між фактами і наслідками, аналізує, оцінює значимість даних, використовує знання з різних областей, звертає увагу на відповідність виведення наявними даними.

Цілком очевидно, що банальне зубріння не допоможе учневі результативно засвоїти навчальний матеріал.

Можливі два режими використання даного прийому.

• Учитель задає відповідні питання.
• Учні формулюють питання.

Причому можна помітити, що не тільки набагато легше відповісти на питання репродуктивного характеру, але і сформулювати їх.

Складніше сформулювати питання, спрямовані на пошук причинно-наслідкових зв'язків.

Ще складніше сформулювати питання-завдання, що починаються зі слів "Запропонуй ...", "Придумай ...", "Поділися ...".

І, звичайно, вчитель повинен по-різному оцінювати працю учнів по складанню питань-завдань.